Як і філософія бережливого виробництва, концепція Just-In-Time з’явилася як частина Toyota Production System. Японський досвід незабаром після впровадження системи в Toyota Motors почали переймати західні компанії.
Знаменита Hewlett-Packard стала одним з піонерів американського досвіду впровадження “Точно-в-термін”. Використання JIT у чотирьох дочірніх компаніях (Greeley, Fort Collins, Computer Systems, Vancouver) дозволило збільшити продуктивність праці (на 100% у Greeley) та кількість відвантаженої продукції (на 20% у Vancouver), зменшити час виробничого циклу (на 50% у Fort Collins).
Історія створення JIT
Першою концепцію “Точно-в-термін” як частину бізнес-моделі почала використовувати Toyota в 70-ті роки. Більше 15 років пішло на вдосконалення методики, яка зайняла значне місце в управлінні компанією разом з бережливим виробництвом.
Передумови до використання концепції Just-In-Time потрібно шукати в післявоєнний період. На розробку нової філософії виробництва вплинули 3 фактори:
- фінансова криза та відсутність в обороті готівкових коштів зробили неможливим фінансування масштабних методів виробництва інвентарних запасів (як це було прийнято, наприклад, у США).
- в Японії не вистачало місця для будівництва великих фабрик і складів для виробництва та зберігання продукції.
- високий рівень безробіття — при цьому оплата праці японського робітника в кілька разів поступалась оплаті ідентичної праці американського, а жіноча праця оцінювалась на 40% нижче, ніж чоловіча.
Здавалося, за кілька десятків років Toyota налагодила механіку як годинник. Але для ідеальної роботи Just-In-Time необхідне дотримання ряду умов:
- стабільне виробництво
- висококваліфікований персонал
- відсутність поломок на заводах
- надійні постачальники
- швидка установка і переналагодження механізмів, що відповідають за фінальну збірку автомобілів.
Порушення однієї з умов ледь не призвело до повного краху методики в лютому 1997 року. Пожежа на заводі з виробництва гальм призвела до різкого зниження випускної спроможності P‑клапанів для машин Toyota.
При цьому компанія була єдиним постачальником цих частин, і те, що завод був закритий на протязі кількох тижнів, могло зруйнувати лінію постачання Toyota. Через те, що вона відправляла замовлення на частини тільки тоді, коли отримувала нові замовлення від покупців, запас P‑клапанів вичерпався за один день. Виробничі лінії зупинилися на два дні, поки постачальник не зміг продовжити збірку необхідних деталей.
Іншим постачальникам “Тойоти” також довелося припинити роботу, адже автопроизводитель не потребував інших деталей через простої виробництва. Пожежа на одному заводі коштувала компанії близько 15 млрд. доларів втраченого прибутку та 70 000 машин через двохдневний простій.
На Заході про використання JIT вперше дізналися в 1977 році завдяки двом статтям:
- А. Ешберна “Знаменита “Система Охно” Тойоти” (назва з’явилася через особистість бізнесмена Тайчи Охно, який вважається батьком бережливого виробництва)
- Ю. Шугіморі “Виробнича система Toyota і канбан: матеріалізація систем “точно-в-термін” і “поваги-людини””.
З 80-их основи Just-In-Time почали застосовувати компанії в США та інших розвинених країнах. Значний теоретичний вклад у впровадження концепції в виробництво зробило виступ Фуджіо Чо (пізніше він став президентом Toyota Motor Corp.) на конференції в Детройті в міжнародному штабі компанії Ford у 1980 році. У ньому він детально пояснив особливості системи виробництва Toyota і підкреслив переваги JIT та Toyota Production System.
Яскравий і заразливий приклад успішного застосування методики “Точно-в-термін” в той час — компанія Omark Systems (тепер Blount International, Inc). Вона створила модифікацію концепції під назвою ZIPS (zero inventory production system), яка дала приріст у продуктивності близько 35%.
Річард Шонбергер у книзі “World Class Manufacturing Casebook: Implementing JIT and TQC” в якості доказу ефективності наводить слова з опитування співробітника компанії:
З захистом праці стало набагато краще. Раніше ми могли працювати 24 години на добу 7 днів на тиждень, а потім наставав тривалий перерву. Занадто часто ми працювали над деталями, які не були потрібні. Тепер ми більше зайняті тим, що працюємо над необхідними деталями.
Наступний поштовх до вивчення та використання Just-In-Time дала книга Деніела Джонса і Деніела Руса “The Machine That Changed The World”.
Що таке “Точно-в-термін” і навіщо це вашій компанії?
“Точно-в-термін” або Just-In-Time - система виробництва, при якій випускаються тільки ті вироби, які потрібні споживачам точно в потрібний час і в необхідній кількості.
Це діаметрально протилежний масовому виробництву підхід. Два ключових відмінності — у наступному:
- при масовому виробництві вироби випускаються великими партіями, які надходять на склад і доставляються споживачам тоді, коли надходить замовлення. При системі JIT випуск відбувається за мірками замовлень.
- масове виробництво заточене під випуск одного виду і специфікації продукту великими партіями, Just-In-Time — під невеликі партії різноманітних виробів.
При цьому не можна механічно перенести концепцію “Точно-в-термін”. Перехід до неї вимагає нового підходу до планування і регулювання виробництва, адже в JIT воно базується на замовленнях споживачів. Необхідно також проаналізувати необхідність розширення штату і функцій операторів по роботі з клієнтами, зміни розміщення обладнання.
Яскравий приклад впровадження Just-In-Time — компанія Dell. Майкл Делл обрав шлях прямих продажів, коли збірка ПК починалася лише після його замовлення. Таке рішення дозволило майже на три місяці раніше, ніж HP, розпочати установку процесорів Pentium 4, адже на складі просто не було величезної кількості нерозпроданих CPU попереднього покоління!
Витрати - елемент виробничого процесу, який підвищує витрати і не додає цінності.
Концепція DRIFT як розвиток ідей Just-In-Time
DRIFT розшифровується як Do it right the first time. Ця концепція виникла слідом за JIT у 80-ті. Вона передбачає налаштування процесів і систем таким чином, щоб відділ продажу отримав продукцію від виробництва один раз, але без найменшої помилки.
DRIFT потенційно знижує вартість виробництва, усуваючи необхідність перерозподілу надмірних запасів або управління поверненнями споживачів.
Суть концепції проста —
все, що виробляється, має нульову ймовірність помилки.
Це означає — все, що виходить з конвеєра, виконується з першого разу. Зникають ризики переробки і виправлень, а з ними — втрата репутації бренду.
Для втілення методики DRIFT необхідно зв’язати системи, процеси та важелі управління в єдине ціле, щоб знизити ризик помилок до нуля при першому запуску. У цьому добре допоможуть чек-листи.
На жаль, в країнах СНД досліджень по DRIFT немає. Тим часом, її застосовують навіть в Армії США: головний warrant officer Калеб Кітрелл у ввереній дивізії втілює три DRIFT-стратегії:
- Зрозумійте, яку високу ціну доводиться платити за скоєння помилок.
- Лідери постійно моніторять і виходять у ті місця, де солдати менш схильні до вчинення помилок і витрачання часу.
- Активно працюйте над усуненням недоліків і допомагайте командуванню впроваджувати рішення в життя.
Переваги та недоліки JIT
До однозначних переваг Just-In-Time належать:
- збереження конкурентоспроможності компанії - стає можливим краще задовольняти потреби клієнтів і в той же час знижувати витрати (зокрема, на зберігання готових виробів).
- гнучка реакція на зміну попиту — виробництво заточене під швидку переналагодження. Немає накопичення продукції — немає її морального старіння на складах. Яскравий приклад того, що буде, якщо не застосовувати техніку “точно-в-термін”, стала ігрова консоль Amstrad GX4000. Випущена на початку 90-их, вона безнадійно застаріла в технологічному плані, хоча й була якісно виконана. Після першого півріччя стало зрозуміло, що ніхто не купуватиме безперспективну консоль, але виробництво не було готове до такого повороту. За 2 роки компанія-розробник постійно знижувала ціну, намагаючись продати хоч щось, і очікувано збанкрутувала.
- скорочення виробничого циклу — окрім очевидного плюса в вигляді швидкості виробництва, забезпечує іншу перевагу — швидкий повернення вкладень у виробництво продукції.
- вивільнення ресурсів - можна направити на виготовлення іншої продукції або виконання завдань, на які до цього не вистачало бюджету і часу.
При цьому концепція “Точно-в-термін” корисна не тільки для компанії в цілому, а й для кожного працівника.
У книзі “Точно вчасно” для робітників до таких плюсів відносять:
- гарантія трудової зайнятості через посилення конкурентоспроможності компанії
- усунення надлишку незавершеного виробництва
- випадає необхідність транспортування і зберігання незавершеного виробництва
- скорочення часу переналагодження обладнання
- виявлення та усунення причин дефектів і поломок обладнання, через які виникають затримки в виробничому циклі.
Не позбавлена система “Точно-в-термін” і недоліків. До них відносяться:
- велика залежність від постачальників - вкрай важливо знайти таких постачальників, які територіально будуть поруч з вашими виробничими можливостями або можуть швидко забезпечити необхідними матеріалами в обмежені терміни.
- можливе збільшення вартості матеріалів — замовлення невеликих партій деталей призводить до збільшення їх собівартості.
- трудова уразливість працівників - незважаючи на підвищення конкурентоспроможності компанії, а отже — гарантії трудової зайнятості — спроби своєчасної реакції на умови попиту та пропозиції призводять до поширення нетрадиційних механізмів трудового регулювання (контракти, тимчасова / проектна робота).
- в ряді випадків вигідніше зберігати товар на складі, ніж постійно довозити його — актуально переважно для малого бізнесу або виробництва, постачальники якого знаходяться в іншому регіоні/країні.
- підвищення транспортних витрат - оскільки товар довозиться за потребою, а не складається на складі та видається звідти ж.
- підвищені вимоги до проектного менеджменту - у разі неналагодженого робочого процесу ймовірні простої серед працівників. Без персонального таск-менеджера не обійтися!
- підвищена уразливість до погіршення міжнародної та національної економічної ситуації - наприклад, стрибки цін на виробництво пального для транспорту суттєво вдарять по вартості логістики, а отже і прибутковості виробництва.
ТОП‑5 корисної літератури на цю тему
Переважно, концепцію Just-In-Time розглядають як елемент канбана або бережливого виробництва.
Ми сформували свій топ‑5 книг, в яких цій системі приділено максимум уваги:
- “The Machine That Changed the World: The Story of Lean Production– Toyota’s Secret Weapon in the Global Car Wars That Is Now Revolutionizing World Industry” Джеймс Вомак - бестселер, який дав потужний поштовх до вивчення бережливого виробництва в цілому і “Точно-в-термін” зокрема. Книга вперше була випущена в 1991, а останнє перевидання датоване 2007 роком. Матеріал заснований на п’ятирічному вивченні Массачусетським інститутом технологій майбутньої автомобільної індустрії, на яке було витрачено $5 млн.
- Just-in-Time for Operators — своєрідна “JIT для чайників”. Усі елементи системи “Точно-в-термін” розкладені по полицях, інформація структурована, багато сносок з поясненням термінології.
- Канбан і “точно вчасно” на Toyota. Менеджмент починається на робочому місці Тайіті Оно - вже те, що книга підготовлена спеціалістами Toyota, говорить про те, що такому джерелу можна довіряти. Книга складається з навчальних матеріалів, підготовлених до семінарів по Toyota Production System у 70-ті роки.
- “Do It Right the First Time: A Short Guide to Learning From Your Most Memorable Errors, Mistakes, and Blunders” Жерар І. Ніренберг - керівництво до визначення і зниження кількості помилок — як у роботі, так і в житті. Розроблена автором Error Awareness System перекликається з концепцією DRIFT.
- “Just-in-Time: Making It Happen: Unleashing the Power of Continuous Improvement” Вільям А. Сандрас — книга присвячена процесу впровадження “Just-In-Time” на виробництві. Розкривається тут і тема взаємодії постачальників і споживачів, і розробці працюючої системи Канбан, і інтеграції JIT з іншими інструментами на виробництві.
Вердикт
Концепція Just-In-Time дозволяє задовольнити 3 бажання споживачів: висока якість продукції, розумна вартість і швидка доставка замовлення.
Застосування системи “Точно-в-термін” — потужний інструмент для усунення витрат у процесі виробництва.
Вона підвищує конкурентоспроможність компаній за рахунок випуску широкого асортименту продукції при невисокій вартості, хорошій якості і короткому виробничому циклі.