Підхід в управлінні «Зверху вниз» та «Знизу вгору»: В чому різниця?

Підходи «Зверху вниз» і «Знизу вгору» окреслюють, як організації орієнтуються в процесі прийняття рішень та їхнього виконання. Ці підходи розмежовують стилі управління та втілюють різні культури в організаціях, показуючи різні шляхи до реалізації бізнес-цілей. 

Вступ до управлінських підходів

Організаційна структура «Зверху вниз» характеризується ієрархічним процесом прийняття рішень вищим керівництвом, з акцентом на лідерство та контроль. На противагу цьому, підхід «Знизу вгору» пропагує більш інклюзивну та демократичну стратегію, де ідеї та зворотний зв’язок з боку працівників усіх рівнів формують стратегічні рішення. 


Ця стаття відповідає на питання, як ці різні методології впливають на успіх організації, беручи до уваги їхні унікальні переваги, перешкоди та чинники, що впливають на їх реалізацію.

Огляд підходу «Зверху вниз»

Що таке управління «Зверху вниз» і як це працює

Стратегія «Зверху вниз» характеризується систематичним розподілом повноважень і підзвітності, починаючи з найвищих рівнів керівництва організації та закінчуючи операційними працівниками. Ієрархічна структура «зверху вниз» сприяє впорядкованому потоку розпоряджень, при цьому стратегічні цілі та політики розробляються керівництвом вищого рівня. 


Основною метою є підвищення організаційної ефективності та збереження централізованого контролю, що дозволяє оперативно приймати рішення та рівномірно впроваджувати стратегії в усіх сферах операційної діяльності. Ця модель управління дозволяє мінімізувати невизначеність і гарантує, що всі підрозділи організації рухаються до спільних цілей під спільним стратегічним курсом.

Коли слід використовувати підхід «Зверху вниз»

Підхід «зверху вниз»є найбільш ефективним у ситуаціях, що вимагають швидких, рішучих дій керівництва, а також там, де необхідний високий рівень уніфікації у виконанні завдань. Він найкраще підходить для галузей, де дотримання нормативних вимог і суворий процедурний контроль є надзвичайно важливими, забезпечуючи захист від порушень і операційних ризиків. 

Крім того, планування за принципом «зверху вниз» є вкрай важливим під час суттєвих організаційних змін або етапів реорганізації, коли чітке, директивне керівництво необхідне для того, щоб провести організацію через перехідні періоди з мінімальними збоями в роботі. Централізуючи процес прийняття рішень, таке планування забезпечує узгоджене впровадження ініціатив змін, узгоджуючи їх зі стратегічними цілями та зменшуючи спротив змінам.

Переваги управління за принципом «Зверху вниз»


1️⃣Чіткість та узгодженість

Центральним елементом стилю управління «зверху вниз» є встановлення чіткої ієрархії прийняття рішень. Така структура гарантує, що організаційні цілі та стратегії будуть сформульовані зверху, що сприятиме загальному розумінню та послідовному виконанню в межах всієї організації. Це усуває двозначність і спрямовує зусилля кожного відділу та кожного працівника на досягнення колективних цілей.

2️⃣Цілеспрямоване лідерство

У ситуаціях, що вимагають швидкого прийняття рішень, наприклад, у кризових ситуаціях або у випадках, коли виникає потреба швидкого реагування, підхід «зверху вниз» надає лідерам право діяти рішуче. Централізоване прийняття рішень усуває затримки, притаманні процесам пошуку компромісу, дозволяючи організаціям оперативно реагувати на труднощі та реалізовувати нові можливості.

3️⃣Деталізована підзвітність

Ролі та обов’язки оптимізуються завдяки ієрархічній структурі управління «зверху вниз». Така ясність організаційної моделі сприяє ефективному відстеженню та оцінюванню індивідуальної та командної роботи відповідно до заздалегідь визначених показників і цілей, що посилює підзвітність на всіх рівнях.

Недоліки управління за принципом «Зверху вниз»


1️⃣Стримування креативності

Хоча підхід «зверху вниз» забезпечує організаційне узгодження та ефективність прийняття рішень, він може ненавмисно стримувати креативність. Акцент на директивах, що надходять зверху, може заважати працівникам нижчих рівнів пропонувати ідеї, що може призвести до ігнорування прогресивних рішень, які могли б рухати організацію вперед.

2️⃣Перевантаження керівництва

Зосередження повноважень щодо прийняття рішень серед вищого керівництва може призвести до виникнення «вузького місця», коли керівники вищого рівня перевантажені величезною кількістю рішень, які вони повинні ухвалювати. Це не лише сповільнює процес прийняття рішень, але й підвищує ризик вигорання серед вищого керівництва, що впливає на їхню здатність ефективно керувати.

3️⃣Відокремлення і дистанціювання

Чіткий поділ між тими, хто приймає рішення, і тими, хто працює на операційному рівні, може викликати відчуття відчуженості. Працівники, які відчувають, що їхні ідеї та зворотний зв’язок не враховуються, можуть відчувати зниження морального духу та залученості. Така роз’єднаність не лише впливає на індивідуальну продуктивність, але й може призвести до формування ширшої корпоративної культури, в якій пригнічуються можливості для нововведень та проактивного розв’язання проблем.

Поняття підходу «Знизу вгору»

Характеристики управління «Знизу вгору»

Управлінський підхід «знизу вгору» відображає зміну концепції традиційних ієрархічних моделей, позиціонуючи себе як метод, що використовує колективне розуміння і креативність усіх членів компанії. Ця стратегія побудована на припущенні, що ті, хто працює на «передовій», володіють неоціненними ідеями та знаннями, які, в сукупності, можуть призвести до прийняття кращих рішень та нестандартного розв’язання проблем.


Характеристики управління знизу вгору:
  • Надання повноважень та залучення: Центральне місце в підході «знизу вгору» посідає уповноваження працівників на всіх рівнях. Шляхом активного залучення персоналу до процесу прийняття рішень організації можуть розвивати культуру причетності та відповідальності. Таке розширення повноважень не лише підвищує індивідуальну та командну мотивацію, але й заохочує до глибшої відданості цілям і завданням організації.
  • Децентралізоване прийняття рішень: На відміну від підходу «зверху вниз», коли рішення приймаються на вершині ієрархії, підхід «знизу вгору» децентралізує процес прийняття рішень. Дозволяючи приймати рішення ближче до місця дії, він гарантує, що реакція на виклики та можливості буде оперативною та релевантною. Така гнучкість має ключове значення на мінливих ринках, де адаптивність може забезпечити конкурентну перевагу.
  • Інновації та креативність: Принцип співпраці, властивий підходу «знизу вгору», сприяє створенню середовища, сприятливого для запровадження нових ідей. Коли працівники відчувають, що їхні ідеї цінуються та мають можливість впливати на напрямок розвитку організації, креативність досягає розквіту. Таке середовище не лише генерує нестандартні рішення для внутрішніх викликів, але й може призвести до розробки нових продуктів, послуг та процесів, що сприятимуть зростанню бізнесу.

Коли слід використовувати підхід «Знизу вгору»

Підхід «знизу вгору» особливо ефективний у сферах, де особливо важливими є динаміка та інновації. Організації, що працюють у динамічних галузях, розвивають культуру безперервного вдосконалення або прагнуть підвищити рівень задоволення та утримання працівників, можуть знайти цей підхід особливо корисним для себе. Він також добре підходить для проєктів, що вимагають різнопланових зусиль і нестандартних рішень, оскільки використовує потенціал колективного розуму і творчості всієї команди.

До того ж у випадках, коли для успіху організаційних заходів критично важливим є залучення працівників, підхід «знизу вгору» може бути надзвичайно корисним. Залучаючи працівників до процесів планування та прийняття рішень, організації можуть гарантувати, що зміни будуть сприйняті з меншим опором і більшим ентузіазмом.

По суті, підхід до управління «знизу вгору» пропонує динамічну та інклюзивну альтернативу традиційним ієрархіям, сприяючи розвитку культури надання повноважень, швидкої адаптивності та колективних розробок. Його успішна реалізація залежить від щирої готовності керівництва цінувати та враховувати внесок працівників, гарантуючи, що організаційна структура і процеси підтримують цей принцип спільної участі.

Переваги управління «Знизу вгору»


1️⃣Прийняття зважених рішень

Залучення до процесу прийняття рішень тих, хто є безпосереднім учасником повсякденної діяльності компанії, гарантує, що рішення будуть не лише добре обґрунтованими, але й практичними та заснованими на операційних реаліях. Така практика часто призводить до ефективніших рішень, адаптованих до конкретних викликів і можливостей, з якими стикається організація.

2️⃣Зміцнення командного духу

Ідея інклюзивності та поваги до внеску кожного члена команди значно підвищує моральний дух. Коли працівники відчувають, що їхні голоси почуті, а їхній вклад цінується, це розвиває почуття приналежності та відданості команді та організації загалом. Посилення командного духу призводить до підвищення мотивації та драйву, що своєю чергою сприяє загальному успіху організації.

3️⃣Заохочення інновацій та креативності

Надаючи працівникам усіх рівнів можливість ділитися своїми ідеями та розробками, стратегія управління «знизу вгору» перетворює організацію на динамічний і творчий центр сили. Така відкритість до нових ідей рухає організацію вперед та позиціонує її як лідера в інноваціях у своїй галузі.

Недоліки управління «Знизу вгору»


1️⃣Можливість уповільнення динаміки

Хоча інклюзивний характер прийняття рішень за підходом «знизу вгору» є однією з його найбільших переваг, іноді він може бути палицею з двома кінцями. Тривалий процес збору та узагальнення інформації з різних рівнів організації, який є вигідним для прийняття обґрунтованих рішень, може сповільнити темпи реалізації проєктів. Баланс між ґрунтовністю та ефективністю стає ключовим викликом.

2️⃣Складнощі в командній дисципліні

Перехід до більш демократичного процесу прийняття рішень може також призвести до ускладнення командної роботи. Досягнення консенсусу та забезпечення узгодження різних поглядів вимагає вправного лідерства та навичок вирішення конфліктів. Перехід до підходу «знизу вгору» може вимагати переоцінки стратегій лідерства та управління командою для збереження згуртованості та активності.

3️⃣Існує ризик нехтування стратегічним узгодженням

Хоча надання працівникам операційного рівня можливості брати участь у прийнятті рішень збагачує процес цінними ідеями, існує ризик того, що прийняті рішення не завжди будуть відповідати ширшим стратегічним цілям організації. Забезпечення того, щоб децентралізоване прийняття рішень не ставило під загрозу стратегічний напрям розвитку організації, вимагає надійних каналів комунікації та чіткого формулювання організаційних цілей і завдань.

Стратегії ефективного управління

Методи управління багатофункціональною командою

Управління багатофункціональними командами, до складу яких входять представники кількох відділів з досвідом роботи в різних галузях, має важливе місце в складних проєктах, що потребують широкого спектра навичок. Ефективне управління цими командами залежить від того, наскільки ефективно вони працюють:

Побудова взаємовідносин

Встановлення міцних стосунків між членами команди має основоположне значення. Заохочуйте відкрите спілкування та взаємну повагу, щоб створити атмосферу співпраці, в якій кожен відчуває, що його цінують і розуміють.

Сприяння комунікації

Створіть канали для легкої та зрозумілої комунікації. Регулярні зустрічі, інструменти управління проєктами та неформальні зустрічі можуть допомогти тримати всіх на одній хвилі, забезпечити узгодженість дій та сприяти обміну ідеями та зворотним зв’язком.

Визначення ролей та обов’язків

Чітко сформулюйте роль кожного члена команди, його обов’язки та внесок у досягнення цілей проєкту. Така ясність допомагає запобігти дублюванню, зменшує плутанину і підвищує індивідуальну відповідальність.

Сприяння гнучкості та адаптивності

Міжфункціональні команди часто стикаються з непередбачуваними викликами. Заохочуйте гнучкість мислення та вміння швидко розв’язувати проблеми, аби ефективно долати ці виклики.

Відзначайте різноманітність

Використовуйте різноманітний досвід, навички та перспективи членів команди. Ця різноманітність може стимулювати розвиток інновацій та творче розв’язання проблем.

Досягнення балансу між підходами «Зверху вниз» та «Знизу вгору»

Збалансований підхід до управління використовує сильні сторони стратегій «зверху внизу»і «знизу вгору» для створення динамічного, гнучкого та всеосяжного середовища управління проєктами. 

Ось як досягти такого балансу:

  • Інтегруйте стратегічний напрямок з аналітикою на місцях: У той час, як підхід «зверху внизу»забезпечує чіткий стратегічний напрямок, інтеграція інсайтів з підходу «знизу вгору» гарантує, що рішення ґрунтуються на операційних реаліях і думках співробітників.
  • Надавайте повноваження для прийняття рішень на всіх рівнях: Дозвольте членам команди приймати рішення на операційному рівні, забезпечуючи при цьому відповідність цих рішень стратегічним цілям проєкту. Це розширює можливості працівників і забезпечує гнучкіше та оперативніше виконання проєкту.
  • Розвивайте культуру комунікації: Створіть надійні канали комунікації, які полегшують потік інформації як згори донизу, так і знизу догори. Це гарантує, що стратегічні рішення ґрунтуються на даних низового рівня, а працівники знають про ширші стратегічні цілі.
  • Заохочуйте до співпраці та залучення: Створюйте можливості для членів команди висловлювати ідеї та надавати відгуки щодо стратегій та планів виконання проєкту. Це не лише покращує результативність проєкту, але й підвищує залученість та задоволеність команди.
  • Використовуйте гнучкі інструменти управління: Впроваджуйте інструменти управління проєктами, які підтримують як стратегічне планування «зверху-вниз», так і механізми зворотного зв’язку «знизу вгору». Ці інструменти повинні забезпечувати гнучкість для адаптації до мінливої динаміки проєкту та організації.

Підсумок

Резюме: Важливість вибору коректного підходу

Дискусія між підходами «знизу вгору» та «зверху внизу» має велике значення для управління багатофункціональною командою та досягнення організаційного балансу. Це передбачає формування середовища, в якому члени команди відчувають, що їх цінують, а різноманітність їхніх поглядів використовується для нестандартного розв’язання проблем. Важливо чітко визначити ролі та обов’язки, щоб уникнути дублювання та плутанини, а також посилити індивідуальну підзвітність. Заохочення гнучкості та адаптивності допомагає командам ефективно долати непрогнозовані виклики. Визнання та відзначення різноманітності в команді може стимулювати інновації та привести до креативних рішень.

Досягнення балансу між підходами «зверху внизу»і «знизу вгору» передбачає інтеграцію стратегічного керівництва з інсайтами з операційних рівнів, що розширює можливості прийняття рішень в організації. Налагодження надійних каналів комунікації забезпечує потік інформації в обох напрямках, узгоджуючи стратегічні цілі з операціями на місцях. Заохочення співпраці та участі покращує результати проєкту, тоді як гнучкі інструменти управління підтримують динамічні потреби проєктів і команд. Такий збалансований підхід поєднує чіткість стратегій «зверху внизу» з відкритістю та адаптивністю методів «знизу вгору», сприяючи створенню продуктивного і зацікавленого проєктного середовища.

Заключні міркування про адаптивне управління

Адаптивне управління – це не лише гнучкість у плануванні та виконанні, але й проактивна позиція щодо навчання та розвитку на основі результатів проєкту та мінливих зовнішніх умов. Прийняття такого адаптивного мислення дозволяє проєктним менеджерам і керівникам ефективніше орієнтуватися в складнощах сучасних проєктів, забезпечуючи досягнення короткострокових цілей та узгодження їх з довгостроковими.

Таким чином, вибір управлінського підходу має бути продуманим рішенням, що відображає основні цінності організації, вимоги проєкту та всеосяжне стратегічне бачення. Адаптивне управління стає в цьому контексті критично важливою стратегією, яка гарантує, що організації готові відповідати на виклики сьогодення та здатні впроваджувати зміни та бути лідером у непевному майбутньому.

esc
Поділитись у
или
Школа PM
У цій статті ми детально розглянемо найкращі програмні забезпечення для управління командами, яке можна буде використовувати у 2024 році. У статті показано, як ці інструменти можуть змінити динаміку роботи...
11 липня 2024   •   12 min read
Школа PM
Worksection та Jira є популярними сервісами проєктного менеджменту. Вони пропонують широкий набір інструментів, від діаграми Ганта до автоматизованих звітів, які значно підвищують ефективність командної...
9 липня 2024   •   7 min read
Школа PM
Запрошуємо зануритися в наш гід по найкращим програмам для відстеження часу у 2024 році! Ми покажемо вам, чим вирізняється кожна програма, зосередившись на їхніх особливостях та ключових перевагах. Незалежно...
9 липня 2024   •   12 min read
Почніть роботу прямо зараз
Введіть, будь ласка, свій справжній email 🙂